Луцький замок Любарта

   Замок Любарта - унікальний історико-архітектурний пам'ятник кінця XIII - XIV століття, головна визначна пам'ятка Луцька - обласного центру Волинської області.Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Це візитна картка міста. Разом з іншими старовинними спорудами замок Любарта входить до складу державного заповідника «Старий Луцьк».

 

    Замок Любарта ще називають Луцький замок (його зображення є на двухсотгривневій купюрі) - від назви міста, а також Верхній замок. Спочатку існував не один, а два замки - Верхній та Окольний. Від Окольного замку залишилися руїни. Вціліла лише одна-єдина будівля - вежа князів Чарторийських. А Верхній замок чудово зберігся до наших днів.

    Побудував його литовський князь Любарт. Замок став його резиденцією. Раніше на місці замку було дерев'яне укріплення (XI ст.), яке витримувало тривалі облоги. У 1259 році Лучеськ, як у ті часи називали Луцьк, був захоплений воєводою хана Батия - Куремсою. Усі міські укріплення розібрали. Їхнє будівництво відновилося лише в XIV столітті.

    У 1340 році литовський князь Любарт Гедимінович проголошується Великим князем Галицько-Волинського князівства. У Луцьку він зводить ряд фортифікаційних споруд.Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії— резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства. Так були побудовані Окольний замок з оборонними вежами, територія якого забудовувалася подвір'ями знаті й вищого духовенства, та Верхній замок. У Верхньому замку розташовувалися органи законодавчої, виконавчої влади Волинського князівства, судові інстанції тощо. У центральній частині двору фортеці від давньоруських часів збереглася соборна церква Івана Богослова. Поступово відбувається формування та становлення духовного центру.

У 1429 році у князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з"їзд європейських монархів, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта. Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час "Луцької війни" замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка.

На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд — Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.

    Будівництво Луцької фортеці велося більше сорока років. Було зведено В'їзну, Стирову та Владичу вежі. Ці башти з'єднувалися потужними стінами. Спочатку основним будівельним матеріалом слугувало дерево, яке з часом, вже після смерті Любарта, замінив більш міцний - цегла.

    В'їзд в замок розташовувався в його західній частині та був обладнаний підйомним мостом і надбрамною вежею. На сьогоднішній день у В'їзній вежі діє виставка будівельної кераміки.

    Стирова вежа розташовувалася в південно-східній частині фортеці, над річкою Стир, від назви якої і пішла назва башти. Стирова вежа була триярусною, згодом (у XVI столітті) було добудовано четвертий ярус.

    Владича вежа утримувалася на гроші владики. Звідси її назва. Сьогодні тут розміщується унікальна виставка дзвонів «Дзвони Волині, історія та сучасність». Також у Владичій вежі представлена ​​колекція старовинної зброї.

    Після підписання Люблінської унії в 1569 році Велике Литовське князівство і Польща об'єднуються у єдину державу - Річ Посполиту, до складу якої увійшло й Волинське воєводство. У XVIII столітті оборонна функція Луцького замку стає менш значимою. Крім того, через постійні релігійні зіткнення між православними та уніатами замок Любарта вже не міг претендувати на статус духовного центру Волині. Після третього поділу Польщі частина українських земель, у тому числі й Волинь, переходить до Російської імперії. Луцька фортеця остаточно втрачає свою оборонну функцію та стає міським архівом.

    У ХVIII столітті замок почав утрачати свої функції, що було пов'язано із суспільними трансформаціями суспільства Речі Посполитої. Окольний замок припинив своє існування, а в XIX столітті, коли Волинь була анексована російськими загарбниками, і Верхній замок припинив існування. Залишилися руїни, які тільки на зламі XIX-ХХ століть почали оберігати законом.

    В даний час замок Любарта відреставрований і відкритий для відвідування. Тут щорічно проводиться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку». Лицарі, закуті в лати, як у давні часи б'ються на полі бою з мечами, списами та луками, демонструючи в поєдинках вміння володіти зброєю.

 Також дуже пополярним та відвідуваним є фестиваль  "Ніч у Луцькому замку", яка відбувається щороку у липні м-ці.На добу Луцький замок перетворюється у казкове видовище.Під час заходу діють тематичні фотозони, ярмарок майстрів,  виступи театрів, виконавці і музичні гурти, влаштовують частування та майстер-класи.

Розваги заплановані не лише на території замку, а й на Замковій площі, аби ті, хто не потрапить у замок, також відчули атмосферу Старого міста.

Якщо ви ще не були у Луцькому замку, то ми Вас запрошуємо!